ЛЬВІВСЬКІ МИСТЕЦЬКІ ПРОЄКТИ:                                                                        Концертний зал імені Олександра Тищенка
24 травня цього року у Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької відбулося відкриття Малого залу імені Олександра Тищенка — колишнього директора школи, віолончеліста, педагога, камераліста, громадського діяча. З огляду на вагомість вшанування величних дат — 85-річчя заснування ЛДМЛ імені С. Крушельницької і 100-літнього ювілею Олександра Тищенка і, оскільки подібні ювілеї – це, безумовно, знаменні події, «події, що по короткім часі, - як в свій час зазначав Михайло Грушевський, - мають виключно історичне, сказати б, антикварне значення, що служать вихідною точкою для дальших поколінь на довгий час, створюють для них цілком нові обставини життя, виносять на верх обставини життя, виносять на верх змагання й ідеї, що стають бойовим прапором для віків, святощами для одних і страхом для других». Вшановуючи пам'ять нашого сучасника, прагнемо передати естафету шани до постаті Митця і Педагога О. Тищенка нинішнім і наступним поколінням.
Мистецький проєкт втілено в життя завдяки підтримці меценатів та благодійників. Ініціатори ідеї створення нового концертного музичного простору — директор Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької, Левко Закопець та учень Олександра Тищенка, український віолончеліст, кандидат мистецтвознавства Олександр Пірієв. Саме Олександром Пірієвим подарований ЛДМЛ імені С. Крушельницької портрет Олександра Тищенка з віолончеллю (художник: Олександр Степанов, 2012) як знак шани пам’яті Вчителя.
З вітальним словом до мистецької спільноти звернувся директор Ліцею Левко Закопець, Заслужений діяч мистецтв України, професор, кандидат мистецтвознавства. Почесним гостем мистецького заходу стала племінниця Олександра Дмитровича Тищенка - пані Софія Федорович, яка приїхала з Німеччини на запрошення організаторів львівської імпрези. З розповіддю-спогадом про навчання в класі Олександра Дмитровича у Львівській середній спеціалізованій школі-інтернат імені Соломії Крушельницької (нині - Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької) до слова запросили його учня, знаного у світі українського віолончеліста, композитора, Лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка, Заслуженого діяча мистецтв України, професора Юрія Ланюка. Присутні в залі з великою зацікавленістю “переживали” разом із оповідачем численні життєві ситуації з дитинства юного віолончеліста: то веселі, то кумедні, а подекуди сповнені розчарування чи окутані смутком, де з-поміж інших — інтригуюча оповідь про поступлення Юрія в музичну школу, роль Мами у його мистецькому зростанні, яскраве шкільне життя, уроки в класі віолончелі Олександра Дмитровича, домашні заняття музикою, концертні виступи, поїздки на конкурси, а також незабутні зустрічі з Вчителем через роки...
Спогади про зустріч з Олександром Дмитровичем Тищенком в київський період його життєдіяльності виголосила у своєму слові Ніна Дика, доцент, кандидат мистецтвознавства (Ph.D), Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка. Це розповідь про невідомий лист Василя Барвінського до Олександра Тищенка, директора ЛССМШ, датований 28 лютого 1963 р., переданий Олександром Дмитровичем Н. Дикій під час її навчання в аспірантурі Київської консерваторії у класі камерного ансамблю професора Ії Сергіївни Царевич (1928-2010) із побажанням, що, вірогідно, “в подальшому він зможе стати цінним матеріалом, поштовхом до цікавої дослідницької роботи”. Один з останніх листів Василя Барвінського (1888-1963) як джерело важливих думок і ідей мистця стосовно розвитку національного музичного мистецтва, допомагає глибше проникнути в маловідомі події як з життєтворчості самого В. Барвінського, так і розуміння мистецьких завдань і пошуку шляхів їх реалізації в контексті культурно-мистецького простору означеного періоду. Н. Дикою наголошувалося, що особливу цінність представляє також незабутній виступ-спогад члена своєрідного “таємного братства” учнів Олександра Тищенка - української композиторки, Лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Народної артистки України, професорки НМАУ Ганни Гаврилець, що мав місце в часі вшанування ювілейних дат О.Д. Тищенка у Галереї «Арт Хол» Фонду сприяння розвитку мистецтв (м. Київ, 11 листопада 2012 р.), зініційованого Олександром Пірієвим. До слова, твір Ганни Гаврилець “Sotto voce” для віолончелі та фортепіано присвячений О. Тищенкові з дедикацією на титульній сторінці авторського нотного примірника: “Дорогому Олександру Дмитровичу в день 50-річчя творчої діяльності з любов’ю і вдячністю А. Гаврилець (А. Фроляк), 16.02.1996 р., м. Київ”.
Понад 20 років Олександр Дмитрович Тищенка присвятив культурно-мистецькому життю міста Львова, зробивши вагомий внесок у розвиток музичної освіти повоєнної Галичини. На той час педагогічне ядро музичної школи об’єднувало високих професіоналів. Поряд з ним працювали - композитор Анатолій Кос-Анатольський, музичні теоретики Марія Білинська, Олена Сотнічук, піаністи Олександр Ейдельман, Самуїл Дайч, Микола Лєрман, Лідія Голембо, скрипалі Вадим Стеценко, Костянтин Михайлов, Олександр Вайсфельд, Дмитро Лекгер, Олександра Деркач, Олександр Єгоров, віолончеліст Євген Шпіцер, арфістка Вікторія Полтарєва та багатьох інших, які виховали цілу плеяду знаних у світі інструменталістів. О. Тищенко працював викладачем віолончелі. Успадкувавши найкращі традиції своїх вчителів [клас І. Когана, В. Аншелевича, Л. Тимошенко у Харківській консерваторії], упродовж усього життя Олександр Дмитрович поєднував виконавську, педагогічну і громадську діяльність. Працював концертмейстером групи віолончелей симфонічного оркестру Львівського театру опери та балету, активно концертував в складі камерно-інструментальних ансамблів. З віолончельного класу О. Тищенка вийшло чимало відомих музикантів: Олександр Геринович, Харитина Колесса, Марсель Бергман, Юрій Ланюк, Наталка Хома та ін. У Львівській державній консерваторії імені М.В. Лисенка О. Тищенко вів клас квартету на кафедрі камерного ансамблю, де з-поміж студентів його класу – Володимир Заранський, Артур Микитка, Михайло Стріхарж та ін.
В часі його директорської каденції Львівську музичну школу-десятирічку реорганізували в музичну школу-інтернат, з окремими приміщеннями, власним персоналом вихователів, лікарів, репетиторів, що уможливлювало навчання у закладі особливо талановитих, музично обдарованих дітей із віддалених регіонів Західної України. Щорічно проводилися додаткові набори учнів до різних класів. Практика виступів обдарованих учнів школи на концертній сцені Львівської філармонії, нерідко із філармонійним симфонічним оркестром набула особливоє активності. У 1963 році львівській музичній десятирічці було присвоєно ім’я Соломії Крушельницької. Завдячуючи невтомній праці всього педагогічного колективу, з яким працював О.Д. Тищенко, шлях у мистецтві розпочало нове покоління виконавців, які, досягнувши висот виконавської майстерності, стали гордістю нації. Не можна оминути імен таких учнів “тищенківської” школи, композитори Ганна Гаврилець та Богдана Фроляк, та ще багатьох видатних музикантів, до сходження яких на мистецький олімп був безпосередньо причетним Олександр Дмитрович.
У подальшому творча доля пов’язала О. Тищенка з культурно-мистецьким середовищем Києва: він ніколи не поривав із музикою, до останніх днів працював викладачем класу віолончелі у Київській дитячій музичній школі № 3. Поміж учнів Олександра Тищенка київського періоду життєтворчості – віолончелісти Ольга Жукова, Олександр Пірієв, Ігор Пацовський. Мистець зумів зберегти палку любов до музики, чарівного звучання віолончелі, а ще - віру в світле майбутнє української музичної культури.
На завершення знакової події слухацька аудиторія поринула у світ прекрасних звуків музики. У програмі презентаційного концерту учнів Ліцею прозвучали сольні та ансамблеві твори українських — Віктора Косенка, Мирослава Скорика, Володимира Івасюка і західноєвропейських композиторів - Й.С. Баха, Й. Брамса, К. Сен-Санса, П. Гіндеміта, Д. Поппера у виконанні талановитої молоді: Віолетти Пославської, Ксенії Побережної, Ольги Бахурської (всі, клас віолончелі Ольги Шутко), Віри Басалик (клас фортепіано Вікторії Соколовської), Анни Цури (клас скрипки Олесі Менцінської), Софії Демидась (клас фортепіано Зоряни Шилкевич), Макара Климко (клас скрипки Марії Гереги), Яни Кірмель, Юстини Дмитрук (обидві, клас віолончелі Надії Квик). Яскраві артистично-виконавські акценти у творенні художньо-драматургічного образного світу виконуваних полотен внесли концертмейстери: Зеновія Попко, Тарас Серемуля, Ірина Кірчанова, Оксана Литвиненко. Навіть коли львівська мистецька подія підійшла до завершення, присутні не поспішали покидати Малий Зал імені Олександра Тищенка ...емоції переповнювали кожного... Велика вдячність і низький уклін Воїнам Збройних Сил України за можливість жити і творити... за можливість реалізації подібного мистецького проєкту.​Сподіваємося, що пам’ять про музиканта Олександра Дмитровича Тищенка, ім’я якого золотими літерами вписано у історію музичної культури України, спонукатиме до роздумів про українську культуру, про її сьогодення і майбутнє.
Ніна Дика - доцент, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіаноі кафедри камерного ансамблю та квартету ЛНМА імені М.В. Лисенка (Україна, Львів)