Тріумф юних талантів: Учні ліцею ім. Крушельницької серед лауреатів Міжнародного конкурсу Падеревського!
Щиро вітаємо учнів Львівського державного музичного ліцею ім. С. Крушельницької зі значними досягненнями на V Міжнародному інструментальному конкурсі ім. І. Я. Падеревського!
Фінальний етап конкурсу проходив у Rzeszów, Poland з 3 по 5 листопада 2025 року, об'єднавши таланти з України, США, Словаччини та Польщі. Наші учні продемонстрували високий рівень підготовки, здобувши низку нагород.
Лауреати конкурсу:Олександр Костишин (фортепіано) — I премія та Гран-прі конкурсу!Златислава Білан (фортепіано) — II преміяАнастасія Мартинова (скрипка) — I преміяАнна Цура (скрипка) — II преміяЕвеліна Петрів (скрипка) — III премія
Висловлюємо подяку викладачам за професіоналізм і відданість справі: Людмилі Закопець, Олесі Менцінській, Оксані Цап, а також концертмейстерці Ірині Кірчановій.
Пишаємося нашими лауреатами та бажаємо їм нових творчих досягнень!
Враження викладачів та учасників конкурсу
Людмила Закопець (викладачка)Про підготовку та участь: «Ця поїздка на конкурс була досить спонтанною, директорка конкурсу запросила мене буквально за місяць. Оскільки ми зараз готуємося до іншого конкурсу, у нас була відповідна програма, і ми вирішили взяти участь. Перший тур відбувався за відеозаписом (два твори), а другий тур наживо ми пройшли вже в самому Жешуві. Це досить цікавий конкурс із хорошим рівнем. Я слухала майже всіх учасників у чотирьох категоріях. Що цікаво, близько семи-восьми дітей приїхало з Чикаго, зі США, і вони теж брали участь, в основному у старших категоріях. Було багато поляків, а також трохи українців з Харкова, Дніпра, Дрогобича, Києва, і ми зі Львова».Про результати: «Загалом результати нас, звичайно, дуже порадували. Друге місце у другій категорії для Злати Білан – це гарне досягнення. Кожен учасник грав етюд Шопена і ще щось українське. Злата гідно себе показала. А щодо Сашка Костишина, перша премія в його молодшій категорії була очікувана, адже його складна програма підкуповує. Проте зовсім неочікуваним стало Гран-прі цілого конкурсу! Тобто серед усіх номінацій, а там були й "Скрипка", й "Камерний ансамбль", він отримав Гран-прі. Ми були трохи здивовані, коли це оголосили».Про виступ Сашка на Гала-концерті: «Сашко, однак, не розгубився: одразу після оголошення Гран-прі, наприкінці вручення дипломів, його взяли за руку і попросили зіграти. Треба віддати належне, він дуже добре зіграв і зібрався, хоч перед тим півтори години тривали різні промови. Був і маршалок Сейму, і мер міста – досить поважна публіка, але це його не збентежило. Він виступив чудово».Про користь конкурсів: «Я прихильниця конкурсів вже більше тридцяти років. Кожен конкурс, навіть якщо він не увінчується преміями, є рухом дитини до вищої сходинки: напрацювання більшої кількості матеріалу, мотивація для учня, що він може більше, мотивація для батьків, які хочуть бачити своїх дітей на різних сценах. Не всі стають професійними піаністами, але ті, хто проходять через це жорно конкурсів, отримують від цього лише користь».
Олеся Менцінська (викладачка)Про працю та оцінку: «Кожен конкурс вимагає великої праці. Проте підготовка до нього є, безумовно, найцікавішою частиною роботи, а сам виступ на конкурсі вже результатом цієї ґрунтовної підготовки. Для мене ключовим є те, коли журі на конкурсі дає високу оцінку. Адже для професійного музиканта оцінка його роботи є визначальною. Перемога ж на конкурсі це прямий результат щоденної важкої праці».Про викладача та учня: «Конкурс це також велика можливість для викладача реалізувати свій професійний досвід та вміння через учня. Це особливо цінно, оскільки учень виходить на сцену, долаючи стрес і сильне переживання, і все ж таки реалізує всі напрацювання. Саме такий досвід має величезне значення. Мій девіз: кожен конкурс – це маленькі кроки до майбутнього великого успіху».Про підтримку та співпрацю: «Хочу подякувати Ірі, моєму концертмейстеру. Надзвичайно відповідальна і високопрофесійна робота. Ми також маємо подякувати Людмилі Степанівні, яка нам допомагала. Дівчатка були в одній категорії, конкурували між собою, але, я бачу, якось добре зійшлися. Підтримували одна одну, і це дуже цінно».Про українську школу: «Українська школа справді дуже сильна. Аня ще навчається у Ростоку, в Німеччині, але тамтешній викладач повністю покладається на все, що ми робимо. Вона приїжджає туди двічі на рік, грає академ. Він, власне, дуже захоплюється нашою школою».
Оксана Цап (викладачка)Про мотивацію до якості: «Конкурс – це дуже прогресивний стимул. Діти готуються до нього зовсім інакше, ніж до академконцерту. Така підготовка, як правило, вимагає дуже конкретної, деталізованої роботи. Учні прагнуть якнайвищої якості, і коли їм це вдається, це приносить велике задоволення і радість за них».Про поїздку: «Ми вже мали досвід участі в цьому конкурсі, коли він проводився тут, у Вінниці. Тоді Анастасія Мартинова надсилала відео першого туру – це був наш перший досвід. Цього разу учні їхали без мене, тому я могла оцінити їхній виступ лише по запису. Вони, безперечно, молодці! Особлива подяка концертмейстерці Ірині, яка буквально на своїх плечах несе всю відповідальність за них у поїздці».
Iryna Kirchanova (концертмейстерка)Про атмосферу та організацію: «Дівчатка розповідали, що завдяки надзвичайно приємній атмосфері вони почувалися на сцені абсолютно вільно. Дійсно, і журі, і глядачі були дуже позитивно налаштовані, підтримуючи кожного учасника незалежно від країни чи міста. Організація конкурсу була на найвищому рівні. Нам надали все необхідне, зокрема, розподілені класи для підготовки кожної делегації. Прийом був дуже теплим, і діти мали змогу добре розігратися на чудових інструментах».Про особисте хвилювання: «Звісно, були моменти особистого хвилювання, адже я їхала сама з трьома дітьми. Хоча вони вже дорослі, я все одно переживала за кожну дрібницю: за проїзд, за проживання та за всі організаційні моменти. На щастя, вони всі виховані, дружні та чудово комунікували між собою. Звичайно, батьки мені дуже допомагали, але я усвідомлюю: якщо я супроводжую учнів, то несу повну відповідальність за вирішення всіх питань».Про Жешув та екскурсію: «Сам Жешув нам дуже сподобався. Я вже не вперше в Польщі, але саме в Жешуві була вперше. Коли була вільна хвилинка, нам пощастило трошки погуляти центром міста. Вважаю, що ми дуже гарно провели час. Ще й наприкінці, в останній день, організатори зробили подарунок: екскурсію у Замок Любомирських у Ланьцуті. Це був дуже гарний подарунок».
Олександр Костишин (учень)«На цьому конкурсі мені найбільше сподобалася сцена, коли я виступав. Рояль на ній був дуже хороший. Хочу також відзначити школу: там були добрі інструменти, фірми Yamaha. У центрі міста було дуже гарно, а ми проживали зовсім близько біля школи. Коли з'являлися спільні вільні хвилинки, ми бігали по коридорах і трохи бешкетували».
Златислава Білан (учениця)Про результати: «Мені дуже сподобалося брати участь у конкурсі. Я надзвичайно зраділа, коли побачила результати, адже зрозуміла, що моя наполеглива праця дала високий результат. Підготовка була дуже серйозною, хоча один твір ми вже грали на минулому академконцерті. Я дуже щаслива, що маю таку можливість — брати участь у конкурсах».Про враження: «Місто дуже гарне, а школа, де проходив конкурс, чудова. Рояль був надзвичайно комфортним, на ньому було дуже зручно грати. Хоча перед виходом на сцену я дуже переживала, як тільки вийшла, хвилювання швидко минуло. Нам навіть додали трохи більше часу на репетицію. Хоча за регламентом було по п'ять хвилин на кожного учасника, нам, здається, дали пограти трохи довше. У моїй категорії було багато українців, і ми відчували потужну підтримку від усіх наших».
Анастасія Мартинова (учениця)«Поїздка була дуже цікавою, хоча ми й добиралися досить довго. Жешув дуже гарне місто, ми змогли там погуляти, оскільки жили прямо в центрі. Сам конкурс чудово організований, а школа прекрасна. Було приємно займатися, і учасників було досить багато. Особливо хочеться відзначити сцени: камерна була дуже зручною для гри, а велика не лише красивою, але й мала прекрасну акустику. На гала-концерті зібралося багато людей. Панувала вільна, приємна атмосфера. Це було дивовижно: люди були дуже щирі та відкриті».
Анна Цура (учениця)Про чуйність організаторів: «Мені дуже сподобалося ставлення організаторів до всього. Наприклад, трапилася ситуація: дівчинка-віолончелістка сильно розхвилювалася і вийшла із зали. Коли в неї почалася паніка і вона почала дуже сильно плакати, їй дали шанс виступити ще раз».Про екскурсію: «Мені дуже сподобалася екскурсія. Організатори нам спеціально дали аудіогід, та ще й українською мовою! Ми очікували, що, може, там буде аудіогід англійською чи польською, а тут нам вмикають ще й українську. Це було реально цікаво. Нам навіть дозволили пограти на роялі, якому 148 років! І ми собі посиділи, пограли, поспівали українських пісень».
Евеліна Петрів (учениця)Про досвід: «Насамперед, дуже дякую! Чесно кажучи, брати на себе відповідальність – це дуже важко. Участь у конкурсі стала великим досвідом. Навіть попри хвилювання і стрес на сцені, це все одно безцінний досвід. І неважливо, чи здобудеш ти призове місце, чи ні ми набуваємо досвіду, який допоможе нам пізніше менше хвилюватися. Це дуже корисно для подальшої практики».Про спогади та підтримку: «Цей конкурс залишив дуже приємні враження та спогади. Ми чудово грали, гуляли, сміялись, а дорога була легкою. Усе склалося нам на користь. Конкуренція відчувалася лише формально, адже між собою ми активно підтримували одна одну: «В тебе все буде чудово», «В тебе все буде добре».Про організаторів: «Організатори поставилися до своєї роботи дуже відповідально. Вони з розумінням і знанням справи допомагали учасникам, надаючи можливість якісно порепетирувати».